| | | | | Autorius | Pranešimas |
Guru Užsiregistravusi: 2006-06-30 Taškų kiekis: 18585 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 19 lap. 2006 19:01 Rašyti temą: Поекритика | |
| Ліну багато хто поважає... ось зараз зберусь, час свій зорганізую))
і наберу того віршика, якого в сімнадцять років Ліні присвятила...
але вам скажемо: українською так не говорять - найбільш краща)))
посто - найкраща... якщо саме так хочете сказати))))
Бажаю успіхів у поглибленні знання мови нашої))) | | | Atgal į viršų | |  |
Guru Užsiregistravusi: 2006-06-30 Taškų kiekis: 18585 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 19 lap. 2006 19:19 Rašyti temą: Поекритика | |
| - чи схожа ти на Марусю? -
питаю, в очі дивлюся...
в розкрилля тонких українських брів...
Марусі дала і своїх ти слів...
обличчя твоє вродливе й звичайне...
вуста чутливі зімкнула тайна.
може, то тайна про горе від рук,
що пісні твої били, не пускали у друк.
були то люди страшні та бездушні,
хіба ж то душі... закапелки задушні...
закапелки глухі і темні,
думки і слова їх - тюремні.
А тут враз в'язниці зламало
твоє слово - світ зчарувало...
й твоє горе, яке ти уміла
сховати... й веселою братись ло діла...
"Життя така велика ковзаниця!!!
Кому вдалось, не падавши, пройти?" -
я знаю, це зробила ти,
Як та Маруся -чарівниця!
ти і тепер упасти не зможеш,
на терновім шляху народу поможеш,
із народом пройдеш ти, повір,
по шляхах, через терни - до зір!!!!
1990 рік.
вибачайте за юнацький максималізм))))))) | | | Atgal į viršų | |  |
Guru Užsiregistravusi: 2006-06-30 Taškų kiekis: 18585 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 19 lap. 2006 19:28 Rašyti temą: Поекритика | |
| а от зараз... що його зробити з останньою строфою цього віршика...
не лізе в розмір, як черевичок Попелюшки...
СУЧАСНИЦІ
Легкий і безтурботний нахил голови,
В очах за пусткою - безодня,
Благородно схрещені дві стрункі ноги,
Макіяж і сукня – супермодні…
У портреті цім себе ти впізнаєш?
Як сидиш за столиком в кав’ярні
І когось нервово, нетерпляче ждеш,
І чиїсь читаєш вірші незугарні.
Ти – сучасниця, ти – символ і типаж,
Вщерть наповнена, хоч зовні ніби-то порожня,
Щодня нова, але в душі все та ж:
Невпевнена, самотня і тривожна.
Ти підеш. І в поглядах очей,
Що за тобою мимохіть простежать –
Зневага, й захват, і багато ще
Всьго, що сколихнула ти
і що тобі належить!
2004 р. | | | Atgal į viršų | |  |
Filosofas Užsiregistravęs: 2006-03-10 Taškų kiekis: 6776 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 21 lap. 2006 10:37 Rašyti temą: Поекритика | |
| | Боюся, що переробити доведеться, починаючи зі слова Вщерть і далі - питання не тільки у розмірі, але і в головній ідеї, у виразності рис саме сучасниці. | | | Atgal į viršų | |  |
Guru Užsiregistravusi: 2006-06-30 Taškų kiekis: 18585 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 21 lap. 2006 18:28 Rašyti temą: Поекритика | |
| я думаю... сама попрацюю...знову ж... коли буде час та натхнення)))
бачу, що ідея вслід за розміром "попливла"  | | | Atgal į viršų | |  |
Revizorius Užsiregistravusi: 2005-09-28 Taškų kiekis: 50330 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 19 gr. 2006 13:48 Rašyti temą: Поекритика | |
|
чесно признаюсь... дуууже давно не писала... тому самій до путя довести важко
історія реальна але трохи спрощена
(коми крапки і крапки в мене зазвичай відсутні )
Вірте чи не вірте, плачте або ж смійтесь
Трапився випадок, чесно вам кажу
Напівжарт і правда, всі живі не бійтесь
Чолов’яга вирішив справити нужду
Зупинивсь за рогом, так щоб не помітив
Жоден перехожий його стидобу
Та на лихо поруч мирно грались діти
Хто ж бо сподівався на таку біду
Але враз він зойкнув, діти налякались
Хто у плач у сльози, а хто й навтіки
Самі же цікаві споглядать зостались
Що ж то далі буде – дивні дітлахи
Ще раз крик почувся, вже не так і лячно
Може кого ріжуть, треба ж зазирнуть
Та в кущах не видко й важливіше значно
В кого далі вийде з гойдалки стрибнуть
Аж за третім зойком дядько "в люди" вийшов
Під "триповерховий" гудзик застібнув
Висновок – шановний якби був тверезий
Дріт неізольований може б й обминув  | | | Atgal į viršų | |  |
Filosofas Užsiregistravęs: 2006-03-10 Taškų kiekis: 6776 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 20 gr. 2006 15:20 Rašyti temą: Поекритика | |
| А я чув про металеві листи "з підключкою": хазяїну обридли пивомани із сусіднього ларька... Зауважень чотири: назва, знаки, наголос і частки слів. Пропоную таку правку:
Піддатий
Вірте чи не вірте, плачте ачи смійтесь,
Випадок - в натурі, чесно вам кажу:
Напівжарт і правда (всі живі, не бійтесь)
Чолов’яга вирішив справити нужду...
...Зупинивсь за рогом, так щоб не помітив
Жоден перехожий тую стидобу,
Та на лихо поруч мирно грались діти -
Хто ж бо сподівався на таку біду!
Але враз він зойкнув, діти налякались
Хто у плач у сльози, а хто й навтіки
А найцікавіші споглядать зостались:
Що ж то далі буде – дивні дітлахи.
Ще раз крик почувся, - вже не так і лячно, -
Може кого ріжуть, треба ж зазирнуть -
Та в кущах не видко й важливіше значно,
В кого далі вийде з гойдалки стрибнуть.
Аж за третім зойком дядько "в люди" вийшов
Під "триповерховий" гудзик застібнув.
Висновок: "піддатий", аби був тверезий
Дріт неізольований може й оминув!! | | | Atgal į viršų | |  |
Revizorius Užsiregistravusi: 2005-09-28 Taškų kiekis: 50330 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 20 gr. 2006 15:39 Rašyti temą: Поекритика | |
| дякую за зауваження
знаки пунктуації я ніколи не проставляю... але прийдеться змусити себе
через брак спілкування можуть і помилки бути... але наскільки я пам'ятаю уроки з теми "майбутній час" то Б у останньому рядку можна було б і лишити | | | Atgal į viršų | |  |
Rašytojas Užsiregistravusi: 2009-04-23 Taškų kiekis: 724 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 25 bal 2009 11:19 Rašyti temą: Поекритика | |
| Морозна тиша,присмак болю
і струни порвані бринять
Ось так сьогодні зустрічаю ВОЛЮ
і очі від отрут-повітря не болять
Кармінні плями на мокрих долонях
і клітка з повітря тримає в полоні
Я загубила страх на антресолях
Фарбую веселицю на біло-чорному фоні
Почварна шмать дусить горлянку
Змушує зіниці потопати в брутальній воді
Ковтаю згустки крові...розбиваю склянку...
і потопаю на останок у собі..... | | | Atgal į viršų | |  |
Filosofas Užsiregistravęs: 2006-03-10 Taškų kiekis: 6776 Iš kur: Ukraine | Parašytas: 25 bal 2009 12:15 Rašyti temą: Поекритика | |
| Ритм, знаки, назва... Гаразд?:
Кармінні плями на мокрих долонях
Кармінні плями на мокрих долонях,
і клітка з повітря тримає в полоні.
Страх загубила на антресолях.
Морозна тиша, присмак болю,
ще струни зірвані бринять;
ось так сьогодні стрічаю ВОЛЮ;
з отрут-повітря очі ще болять.
Фарбую веселицю на біло-чорному тлі,
почварна шмать знов душе горлянку,
і мусять зіниці втопати в брутальній воді.
Ковтаю згустки крові... б’ю склянку...
і, на останку, втопаю, в собі.....___ | | | Atgal į viršų | |  | | | |